<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Статті на тему Екологія</title>
	<atom:link href="https://artorix.com/category/ekolohiia/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://artorix.com/category/ekolohiia/</link>
	<description>artorix.com</description>
	<lastBuildDate>Thu, 15 Aug 2024 18:25:13 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.9.4</generator>
	<item>
		<title>CO2↑</title>
		<link>https://artorix.com/c-o-2/</link>
					<comments>https://artorix.com/c-o-2/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Admin]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 13 Jul 2023 13:49:47 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://artorix.com/?p=137</guid>

					<description><![CDATA[Промисловість, транспорт та сільське господарство – найбільші джерела викиду діоксиду вуглецю (CO2). З кожним роком його концентрація в атмосфері збільшується, впливаючи на клімат всієї планети. З кінця 90-х років ХХ століття розробляються та впроваджуються методики уловлювання та зберігання вуглецю, що виділяється, наприклад, тепловими електростанціями. Але такий підхід має низку недоліків, зокрема високу вартість реалізації проєктів. [&#8230;]]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[
<p>Промисловість, транспорт та сільське господарство – найбільші джерела викиду діоксиду вуглецю (CO2). З кожним роком його концентрація в атмосфері збільшується, впливаючи на клімат всієї планети.</p>



<p>З кінця 90-х років ХХ століття розробляються та впроваджуються методики уловлювання та зберігання вуглецю, що виділяється, наприклад, тепловими електростанціями. Але такий підхід має низку недоліків, зокрема високу вартість реалізації проєктів.</p>



<p>Приблизно половина всього антропогенного вуглекислого газу рік у рік поглинається морями та біосферою суходолу. Причому на суходолі &#8211; передусім, природними лісами, які часом називають &#8221; зеленими легенями планети &#8221; .</p>



<p>Цікаво, що вироби з термодеревини також сприяють зниженню кількості СО2 в атмосфері: доки дошка залишається дошкою, вуглець надійно в ній &#8220;упакований&#8221;. Ось одна з причин, чому дерев&#8217;яні меблі та дерев&#8217;яні будинки з дошки дуба, дошки ясена чи дошки сосни – чудовий вибір навіть у сучасному високотехнологічному світі! Для виробництва бетону, сталі чи пластику потрібно значно більше енергії, але в етапі видобутку сировини беззворотньо знищуються екосистеми.</p>



<p>Ми не можемо відмовитися від споживання природних ресурсів, у тому числі деревини. Основне завдання сьогодення – досягти максимальної ефективності їх використання.</p>



<p>І до питання відновлення лісів. У цьому невеликому виступі на TED, присвяченому власноручному вирощуванню лісу, загалом описується технологія.</p>



<figure class="wp-block-embed aligncenter is-type-video is-provider-youtube wp-block-embed-youtube wp-embed-aspect-16-9 wp-has-aspect-ratio"><div class="wp-block-embed__wrapper">
<iframe title="Shubhendu Sharma: How to grow a tiny forest anywhere" width="500" height="281" src="https://www.youtube.com/embed/3BgPFIKCaOQ?feature=oembed" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen></iframe>
</div></figure>



<p>Так, створити справжній живий ліс непросто, але можливо. І мова, мабуть, йде не стільки про відтворення природних лісів, скільки про вирощування їх на землях, які зазнали антропогенного впливу: сміттєзвалища та полігони, території непрацюючих заводів та фабрик, пустирі тощо.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://artorix.com/c-o-2/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
